Земля
Zwyntar
Для всіх своя, на всіх одна
Вона священна і брудна
Вона прикриє й прихистить
Щоб відспівати й охрестить
Вона під нігтями, в кишенях
У волоссі, у труні
Сідає сонце вдалині
Час підніматись
Із землі
У давні часи, в передвічній імлі
Зробив Бог людину зі слова й землі
Якщо буде проклятим слово твоє
Навік тобі ніч замість дня настає
Ми Божа зневага, живі й неживі
Ми носимо спрагу у нашій крові
Проклятих вгорі не чекає Едем
З землі ми пішли та у землю підем
Осика своє загострила гілля
Усе, що лишилося нам, це земля
Для всіх своя, на всіх одна
Вона священна і брудна
Вона прикриє й прихистить
Щоб відспівати й охрестить
Вона під нігтями, в кишенях
У волоссі, у труні
Сідає сонце вдалині
Час підніматись
Із землі
Ти разом з зорею повстанеш і знов
У світі нічному шукатимеш кров
Прийми те, що ти викликатимеш жах
Прийми те, що ти від природи хижак
Хто буде повільним, той щезне в золі
То будь з тими, хто збережеться в землі
Для всіх своя, на всіх одна
Вона священна і брудна
Вона прикриє й прихистить
Щоб відспівати й охрестить
Вона під нігтями, в кишенях
У волоссі, у труні
Сідає сонце вдалині
Час підніматись
Із землі
Так лагідно й ніжно, немов немовля
Від сонця схова милосердна земля
Для всіх своя, на всіх одна
Вона священна і брудна
Вона прикриє й прихистить
Щоб відспівати й охрестить
Вона під нігтями, в кишенях
У волоссі, у труні
Сідає сонце вдалині
Час підніматись
Для всіх своя, на всіх одна
Вона священна і брудна
Вона прикриє й прихистить
Щоб відспівати й охрестить
Вона під нігтями, в кишенях
У волоссі, у труні
Вже сходить сонце вдалині
Час повертатись
До землі